Цей довідник ні за яких умов не може замінити кваліфікованого лікаря і не призначений для того, щоб в його відсутність ставити діагноз і призначати лікування. Але інформація, зібрана на цих сторінках, дуже корисна кожному, оскільки просвітництво не може принести шкоду. А обширена інформація по профілактиці допоможе уникнути багатьох хвороб.

Менінгіт

Менінгіт – це запальне захворювання оболонок мозку. Менінгіти можуть бути наслід­ком ураження мозку злоякісними пухлинами, виникати при прийманні деяких лікарських засобів, при розвитку геморагічного інсульту і т.д. Найбільш поширеним і важким типом менінгіту є інфекційний.

333 10 Менінгіт

Мікроорганізми можуть проникати в оболонки як з потоком кро­ві з віддалених ділянок інфекції, так і безпосередньо – з порожнини носа, внутрішнього вуха або внаслідок травми черепа.

Причини менінгіту

Інфекційні менінгіти можуть бути викликані бактеріями, найчастіші збудники: Neisseria meningitidis, Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, стрептококи групи В,  Listeria monocytogenes, мікобактерії туберкульозу; вірусами – Коксакі, ВІЛ, Епштей- на – Барр, вірусами герпесу і ентеровірусами; грибами – кандида, крипгокок. При бакте­ріальних менінгітах розвивається набряк мозку, злипання мозкових оболонок, спостері­гається лейкоцитоз спинномозкової рідини, при менінгітах вірусного походження набряк мозку розвивається рідше. При спинномозковій пункції спостерігається цигоз за рахунок лейкоцитів.

Симптоми менінгіту

Клінічна картина менінгіту включає головний біль, лихоманку, ригідність м’язів шиї. Фотофобія і блювота часто супроводжують цю класичну тріаду симптомів. Протягом кількох годин після розвитку менінгіту можуть бути визначені так звані менінгеальні симптоми – Керніга , верхній, середній і нижній симптоми Брудзинського та інші.

img4fbb698117390 Менінгіт

img4fbb69814afd1 Менінгіт

Діагностика менінгіту

Інструментальні і лабораторні методи дослідження пацієнтів з менінгі­том включають комп’ютерну томографію, загальний аналіз крові і сечі, аналіз спинномоз­кової рідини. Велике значення у діагностиці і лікуванні менінгітів мають дані мікробіоло­гічних досліджень – визначення мікроорганізмів, їх чутливості до антибіотиків, наявність супутніх інфекцій тощо.

Лікування менінгіту

Фармакотерапія хворих з гострим менінгітом повинна бути негайною і агресивною, оскільки летальність даного захворювання досить висока (15 % навіть при адекватному своєчасному підході).

Приблизно 25 % усіх менінгітів викликаються N. meningitidis (менінгококом). При менінгококовій інфекції (рис. 1.6) перебіг захворювання має сезонну періодичність – піки захворюваності припадають на зиму і весну. Досить часто ураженню мозкових обо­лонок цим типом бактерій передує бактеріемія. При менінгококовому ураженні мозко­вих оболонок антибіотиками вибору є бензилпеніцилін кожні 4 години або цефотаксим. У разі потреби вони можуть бути замінені на інші антибіотики цих же груп (пеніциліни, цефалоспорини). У комплекс лікування також включають глюкокортикоїди та інфузій- ні розчини. Профілактика менінгококової інфекції полягає у призначенні рифампіцину


Category: Інфекції, Неврологія

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply