Цей довідник ні за яких умов не може замінити кваліфікованого лікаря і не призначений для того, щоб в його відсутність ставити діагноз і призначати лікування. Але інформація, зібрана на цих сторінках, дуже корисна кожному, оскільки просвітництво не може принести шкоду. А обширена інформація по профілактиці допоможе уникнути багатьох хвороб.

Мальабсорбція

Мальабсорбція (порушення всмоктування в кишечнику) – це синдром, який характеризується набором клінічний проявів (діарея, стеаторея, полигиповитаминоз, схуднення), що розвиваються внаслідок порушення травної та транспортної функцій тонкого кишечнику, що в свою чергу веде до патологічних змін обміну речовин.


Класифікація мальабсорбції

Синдром мальабсорбції класифікують за ступенем тяжкості: перша (легка) ступінь (втрата у вазі до 10 кілограм, загальна слабкість, зниження працездатності і деякі ознаки гіповітамінозів), друга (середньої тяжкості) ступінь (схуднення більш ніж на 10 кілограм, виражений полигиповитаминоз, порушення водно -електролітного гомеостазу, анемія, зниження рівня статевих гормонів), третя (важка) ступінь (Значний дефіцит маси тіла, важка полівітамінна і електролітна недостатність, остеопороз, виражена анемія, набряки, судоми, Серйозні ендокринні порушення).

За походженням розрізняють вроджений синдром мальабсорбції (в хворих, що страждають уродженими захворюваннями ферментної системи – синдром Швахмана-Даймонда, муковісцидоз, хвороба Хартнупа та інші патології, пов'язані з недостатністю ферментів і порушенням транспорту речовин в клітинах слизової кишечника) і набуті синдром мальабсорбції (як наслідок ентеритів , хвороби Уіппла, синдрому короткої кишки, хронічного панкреатиту, цирозу печінки гідної набутих захворювань шлунково-кишкового тракту).


Симптоми мальабсорбції

У хворих з синдромом мальабсорбції відзначаються зміни з боку кишечника: діарея, стеаторея, здуття і бурчання, іноді хворобливість в животі. Біль, як правило, локалізується у верхній частині живота, може віддавати в поперек або мати Оперізувальний характер, якщо має місце хронічний панкреатит. У хворих з недостатністю лактази болю схваткообразного характеру.

При мальабсорбції кількість калу, як правило, помітно збільшено, кал має кашоподібну або водянисту консистенцію, смердючий. При холестазі та порушенні всмоктування жирних кислот кал набуває жирний блиск (іноді вкраплення жиру) і знебарвлюється (стеаторея).

З боку нервової системи проявляється астеновегетативний синдром – слабкість, втомлюваність, апатія. Це пов'язано з порушенням водно-електролітного гомеостазу і недостатністю необхідних для нервової системи речовин.

Патологічні зміни шкірних покривів: сухість, пігментні плями, дерматити, екзема, випадання волосся, ламкість і помутніння нігтів, екхімози – пов'язані з недостатністю вітамінів і мікроелементів. З тих же причин часто відзначається глосит (запалення язика). Нестача вітаміну К проявляється утворенням петехій (червоних крапок на шкірі) і підшкірних крововиливів.

При тяжких порушеннях електролітного обміну і зниження вмісту білка в крові у хворих відзначаються виражений периферичні набряки, асцит (скупчення рідини в черевній порожнині).

Усі хворі, які страждають синдромом мальабсорбції, схильні до прогресуючого зниження маси тіла.

Дефіцит вітамінів Е і В1 веде до важких розладів нервової системи – парестезиям, різного роду нейропатія. Гіповітамінозу А призводити до «курячої сліпоти» (розлад сутінкового зору). Слідство недостатності вітаміну В12 – мегалобластна анемія (часто розвивається у осіб, що страждають хворобою Крона і синдромом короткої кишки).

Порушення обміну електролітів проявляється судомами і м'язовими болями (дефіцит кальцію в поєднанні з недостатністю вітаміну Д веде до остеопорозу), при гіпокальціємії, що поєднується з гіпомагніємія в хворих відзначаються позитивні симптоми Хвостека і Труссо, для гіпокаліємії характерний симптом «м'язового валика», що говорить про порушенні нервово -м'язової провідності. При недостатності цинку і міді виникає висип на шкірі.

При вторинно синдромі мальабсорбції у пацієнтів також відзначається симптоматика, характерна для захворювання, що послужило причиною його розвитку.


Ускладнення мальабсорбції

Основні ускладнення синдрому мальабсорбції пов'язані з нестачею поживних речовин, що надходять в кров: анемія (залізодефіцитна і вітамінзалежного мегалобластна), порушення фертильності, нейровегетативні розлади, дистрофії, поліорганні патології, Пов'язані з полигиповитаминозу і недостатністю мікроелементів.


Діагностика мальабсорбції

При синдромі мальабсорбції основні ознаки виявляються шляхом лабораторного дослідження крові, калу, сечі.

У загальному аналізі крові можуть відзначатися ознаки анемії (залізодефіцитної і В12-дефіцитної), недостатність вітаміну К впливає на протромбіновий час (відбувається подовження). При біохімічних аналізі відзначають рівень альбумінів в крові, кальцій і лужну фосфатазу. Проводиться дослідження кількості вітамінів.

Дослідження калу показує збільшення його добового обсягу (при голодуванні – зменшення). Копрограма виявляє присутність у калі м'язових волокон і крохмалю. При Деяких ферментних недостатності може змінюватися рН калу. При підозри на порушення всмоктування жирних кислот проводять тест на стеаторею.

Перед початком збору калу для дослідження необхідно, Щоб пацієнт вживав близько 100 грам жиру на добу протягом декількох днів. Потім Збирають добовий кал і визначають кількість жиру в ньому. У нормі його не повинно бути більше ніж 7 грам. Якщо вміст жирів у калі перевищує це значення, можна підозрювати мальабсорбції. При кількості жиру більше 14 грам вірогідні функціональні порушення в роботі підшлункової залози. У разі важкого ступеня мальабсорбції і при целіакії з калом виводиться половина і більше надійшли з їжею жирів.

Функціональні тести для виявлення порушень абсорбції в тонкому кишечнику – D-ксілозний тест і тест Шіллінга (оцінка всмоктування В12).

В якості додаткової діагностичної заходи проводять бактеріологічне дослідження калу.

При рентгенологічному дослідженні можна виявити ознаки захворювання тонкого кишечника: сліпі петлі тонкого, в Деяких петлях можуть утворюватися горизонтальні рівні рідини або газу, видно міжкишкові анастомози, дивертикули, стриктури, виразки.

При проведенні УЗД черевної порожнини, МСКТ і магнітно-резонансної томографії візуалізуються органи черевної порожнини і діагностуються їх патології, Які можуть бути Першопричиною розвиненого синдрому мальабсорбції. Ендоскопія тонкого кишечника виявляє хвороба Уіппла, амілоїдоз та лімфоангіоектазію кишечника, дозволяє зробити забір матеріалу для гістологічних дослідження, аспірувати вміст кишечника для бактеріологічно дослідження (на предмет надмірного обсіменіння тонкої кишки мікроорганізмами і присутності патологічної флори).

В якості додаткових діагностичних заходів оцінюють стан зовнішньої секреції підшлункової залози (секретин-церулеіновий, бентріаміновий, Лунд і ПАБК тести, визначення рівня імунореактивного трипсину), спостерігається синдром надлишкового бактеріального росту (дихальні водневі і вуглекислий тести) діагностують недостатність лактази (лактозная проба).


Лікування мальабсорбції

У терапії синдрому мальабсорбції Першочерговим завданням є лікування захворювання, що послужило причиною до розвитку даного стану.

Залежно від ступеня тяжкості і вираженості клінічних симптомів гастроентеролог призначає пацієнтові спеціальну дієту, парентерально вводяться вітаміни і мікроелементи, електролітні і білкові суміші. Дисбактеріоз коригують за допомогою про-і еубіотиків, проводять регідратацію (відновлення втраченої організмом рідини). Якщо основне захворювання вимагає оперативного втручання, то хворим проводять хірургічне лікування з приводу основної патології. Операції часто призначають хворим, що страждають хворобою Крона, лімфангіектазія кишечника, хворобою Гіршпрунга, а також важкими ускладненнями запальних захворювань кишечника.


Профілактика мальабсорбції

Профілактичні заходи проти розвитку синдрому мальабсорбції Повинні бути в першу чергу направлений на профілактику захворювань, що сприяють його виникненню – порушень роботи органів травного тракту, запалень кишечника, підшлункової залози, печінки, ендокринних розладів. При вроджених дефектах ферментативне системи профілактичних мерами будуть своєчасне виявлення той чи інший ферментної недостатності та її Медикаментозна корекція.


Прогноз при мальабсорбції

Іноді в легких випадках синдром мальабсорбції коригується за допомогою дієти. В інших випадках прогноз при цьому захворюванні безпосередньо залежить від перебігу основної патології, вираженості порушень всмоктування і недостатності надходження речовин у кров.

Якщо основний фактор, що викликали виникнення цього синдрому, усунутий, корекція наслідків тривалої дистрофії може зажадати тривалого часу.

Прогресування мальабсорбції загрожує розвитком термінальних станів і може вести до летального результату.


Category: Захворювання органів травлення

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply