Цей довідник ні за яких умов не може замінити кваліфікованого лікаря і не призначений для того, щоб в його відсутність ставити діагноз і призначати лікування. Але інформація, зібрана на цих сторінках, дуже корисна кожному, оскільки просвітництво не може принести шкоду. А обширена інформація по профілактиці допоможе уникнути багатьох хвороб.

Кандидоз

Кандидоз – грибкове захворювання, переважно вражає шкіру і слизові оболонки, рідше внутрішні органи. Розрізняють кандідоз дихальної, травної, сечостатевої систем. При різкому ослабленні імунітету може розвиватися генералізований кандидоз (кандидозний сепсис). Сечостатевий кандидоз у чоловіків проявляється запаленням статевого члена (почервоніння, набряклість, покриття сіруватим нальотом і ерозіями, свербіж, печіння і біль в області голівки пеніса). Можливі кандидозний уретрит і цистит. У жінок виникає ураження зовнішніх статевих органів і піхви. Без своєчасного лікування кандидоз приймає хронічний рецидивуючий перебіг.

Урогенітальний кандидоз викликається дріжджоподібними грибками роду Кандіда (Candida), представниками нормальної мікрофлори слизових оболонок статевих органів. Розвиток кандидозу відбувається в результаті інтенсивного розмноження грибків кандида і порушення ними природного балансу середовища сечостатевого тракту. Розвитку кандидозу в чималому ступені сприяє загальне зниження опірності організму.

Сечостатевий кандидоз не є загрозливим здоров'ю і життю захворюванням, проте він украй неприємний своїми проявами, що приводять до порушень в інтимній і психо-емоційної сферах. Крім того, наявність кандидозу може говорити про важкої супутньої патології (цукровому діабеті, ВІЛ-інфекції та ін.)

Кандидоз статевих органів або, так звана, молочниця, вражає слизові оболонки урогенітального тракту чоловіків і жінок, будучи за своєю суттю статевою інфекцією.

Нерідко молочниці супроводжують і інші захворювання із статевим шляхом передачі: хламідіоз, гонорея, трихомоноз та ін

Гостру і підгостру течію кандидозу триває не більше 2 місяців. У цей період яскраво виражені набряк, гіперемія, виділення зі статевих шляхів та інші запальні симптоми. Хронічні форми кандидозу характеризуються давністю перебігу понад 2 місяців. На слизових оболонках розвиваються осередки сухості, гіперпігментації, інфільтрації, атрофії тканин.

Останнім часом нерідкими стали атипові, стерті та стійкі до проведеного лікування форми сечостатевого кандидозу.


Розвиток кандидозу статевих органів

За даними проведених в області венерології досліджень найбільш часто розвитку кандидозу статевих органів сприяють наступні чинники:

  • прийом антибактеріальних і ряду гормональних лікарських препаратів;
  • вагітність;
  • кандидоз (дисбактеріоз) кишечнику;
  • цукровий діабет;
  • ВІЛ та інші інфекції, що пригнічують імунну систему;
  • зайве спринцювання;
  • носіння синтетичного і тісної білизни;
  • тривале несприятливий вплив фізичних факторів (робота в теплих вологих приміщеннях та ін.)


Прояви кандидозу у жінок

Сечостатевий кандидоз більше поширений серед жінок. Порядку 75% жінок хоч раз у житті стикалися з проявами вульвовагінальномукандидозу, і у половини з них хвороба носила рецидивуючий характер.

У жінок кандидоз сечостатевого тракту характеризується ураженням слизових вульви і піхви, рідше – шийки матки, уретри і сечового міхура.

Кандидозний вульвіт та вульвовагініт, не зачіпає сечовивідні шляхи, мають наступні прояви:

  • рясні, молочно-білого кольору і сирнистий консистенції виділення з піхви з неприємним запахом;
  • відчуття роздратування, свербіння або паління або в області вульви, підсилюється після сечовипускання, під час сну або після прийняття ванни;
  • хворобливість статевих зносин, посилення симптомів подразнення і характерного неприємного запаху після статевого акту.

При кандидозної вульвіте відбувається ураження дріжджоподібними грибками області зовнішніх статевих органів: клітора, малих і великих статевих губ, присінка піхви. Кандидоз вульви може протікати в типових та атипових клінічних формах:

До типових форм кандидозу вульви відносяться:

  • катарально-мембранозний вульвіт гострого і підгострого перебігу;
  • катаральний хронічний вульвіт.

Серед атипових форм кандидозу вульви виділяють:

  • лейкоплакіевідний хронічний вульвіт;
  • краурозоподобний хронічний вульвіт;
  • асимптомним прурігинозний хронічний вульвіт;

Також нерідко зустрічаються змішані варіанти гострої грибкової інфекції: кандидозної – бактеріальні, кандидозної – хламідійні, кандидозної – гонорейні, кандидозної – тріхомонадние вульвіти.

Протягом типових форм кандидозу вульви характеризується печінням і сверблячкою, інтенсивність яких посилюється перед менструацією і зменшується або зникає в менструальний і постменструальний періоди.

Уражені кандидозом слизові оболонки вульви гипереміровані, мають багряно-синюшного відтінку. На слизових видно дрібно-точкові бульбашки, які при розтині утворюються великі ерозії. Малі статеві губи вкриті нашаруваннями у вигляді білих сирнистий плівок.

У хронічній формі кандидозу вульви відзначається застійна гіперемія та інфільтрація тканин, їх потовщення і підвищена сухість.

Атиповий перебіг кандидозу вульви зустрічається рідко і протікає в хронічній формі.

Зі слизових оболонок вульви кандидоз може поширюватися на пахові-стегнові складки і періанальної ділянки. Такі прояви зазвичай спостерігаються при хронічному кандидозі у хворих з мікседемою, цукровим діабетом, гіпофункцією яєчників.

Для кандидозного вагініту характерно поширення грибкового ураження на слизові оболонки піхви і нерідко вагінальну частину шийки матки.

Кандидоз піхви протікає в чотирьох основних формах:

  • кандидозний катарально-ексудативно-мембранозний вагініт гострого і підгострого перебігу;
  • змішаний кандидозно-бактеріальний катарально-ексудативний вагініт гострого і підгострого перебігу;
  • кандидозний катаральний підгострий і хронічний вагініт;
  • асимптомним кандидозний хронічний вагініт.

При кандидозі піхви слизові оболонки яскраво гіперемована, покриті сметанообразним або пухким крошковатой нальотом. Стінки і склепіння піхви, а також піхвова частина шийки матки ерозірованних. Виділення рясні, творожистой або сливкообразной консистенції, іноді пінистого і навіть гнійного характеру з неприємним запахом. Суб'єктивно пацієнтки відзначають помірну болючість, печіння і свербіж у піхві.

Кандидозний ендоцервіцит не зустрічається самостійно, а розвивається тільки в зв'язку з вагінальним кандидозом.

В результаті кандидозу піхви грибкова інфекція висхідним шляхом проникає через зовнішній зів в канал шийки матки. Часто причиною розвитку кандидозного ендоцервіциту служить неповноцінна функція яєчників. При типовому перебігу кандидозу шийки матки з цервікального каналу виділяються білі крошковатие грудочки або біла густий слиз. Зовні поверхню шийки матки покрита білими плівками. Стерта форма кандидозу шийки матки характеризується мізерним молочно-слизовими виділеннями.

Порівняно рідкісними проявами сечостатевого кандидозу у жінок є кандидозні уретрит і цистит. Гострий кандидозний уретрит характеризується постійними тупими болями в нижній частині живота і дизурическими розладами: різями, печінням, прискорене і хворобливе позивами до сечовипускання. При огляді відзначається набряклість і гіперемія губок уретри, творожистие грудочки у зовнішнього отвору сечівника.

Гострий цистит при кандидозі проявляється болючістю при сечовипусканні і частими помилковими позивами.

Хронічні кандидозні уретрит і цистит поза загострень протікають зі стертою симптоматикою або без неї.


Прояви кандидозу у чоловіків:

Сечостатевий кандидоз у чоловіків частіше проявляється у формі баланита – запалення голівки статевого члена або поститися – запалення внутрішнього листка крайньої плоті, або в їх поєднанні.

Кандидозний баланопостит відноситься до інфекцій, що передаються статевим шляхом. Його зріст пов'язаний з поширеністю сечостатевого кандидозу у жінок у зв'язку з застосуванням гормональних контрацептивів, антибактеріальних та протівотріхомонадних коштів.

Клінічна картина кандидозного баланопостита залежить від форми його перебігу: мембранозной, ерозивно або ерітемной-пустульозної. Суб'єктивно звичайно відзначається свербіж і печіння голівки статевого члена. Шкіра в області голівки пеніса, вінцевої борозни, а також внутрішній листок крайньої плоті гіперемована, набряклі і запалені, покриті білястої-сіруватим нальотом. Інфільтрація крайньої плоті утрудняє оголення голівки. Головка статевого члена може ерозований і мокнути, що полегшує приєднання вторинної гнійної інфекції. При кандидозної баланопостите симптоми розлади сечовипускання відсутні.

Хронічний перебіг кандидозного баланопостита може ускладнитися фімозом через поступове рубцевого звуження крайньої плоті. Серед інших ускладнень кандидозного баланопостита зустрічаються лімфаденіт, лімфангіт, бешиха статевого члена, кандідагранулеми, бородавчасті розростання, карцинома статевого члена.

Уретра при кандидозі у чоловіків уражається рідше, і зазвичай кандидозний уретрит протікає в підгострій формі. Інкубаційний період складає від 2 тижнів до 2 місяців. Кандидоз уретри супроводжується легким свербінням і відчуттям печіння, зазвичай мізерними, слизово-водянистими, рідше – рясними і гнійними виділеннями з уретри. При уретроскопіческом дослідженні відзначається білястий наліт у вигляді на слизовій оболонці сечівника. Зняття нальоту супроводжується оголенням набряклою і різко гиперемированной слизової оболонки уретри.

Ускладненнями кандидозу уретри часто служать простатит, цистит, епідидиміт.


Генералізована форма кандидозу

В особливо несприятливих випадках патологічний процес може захоплювати багато органів з розвитком генералізованої форми кандидозу. Факторами ризику у розвитку генералізації кандидозу служать недоношеність, застосування глюкокортикоїдів і антибіотиків, штучне харчування, хіміотерапія, наркоманія, хірургічні операції і післяопераційний період та ін Генералізований кандидоз протікає з вираженою лихоманкою, реакціями з боку центральної нервової системи, порушеннями функцій шлунково-кишкового тракту, змінами показників периферичної крові (лейкоцитозом, нейтрофилезом із зсувом вліво), порушеннями гомеостазу.


Діагностика кандидозу статевих органів

При виникненні симптомів кандидозу чоловіки зазвичай звертаються за допомогою до уролога, а жінки приходять на консультацію гінеколога. Діагностику сечостатевого кандидозу здійснюють на основі скарг та огляду слизових оболонок статевих органів. Діагноз кандидозу підтверджується дослідженням виділень піхви або пеніса методом світлової мікроскопії, бакпосева і визначенням чутливості виділених різновидів Candida до протигрибкових препаратів.

Консультація венеролога необхідна для поведінки диференціальної діагностики кандидозу з тріхомоніазом, гонореєю, гарднереллезом, іншими урогенітальними інфекціями та виключення супутніх ІПСШ.

При кандидозі статевих органів необхідно виключити наявність хронічних захворювань організму, провести оцінку стану імунітету.

Для діагностики кандидозу не потрібно використання високоточних лабораторних методик, таких, як ПІФ або ПЛР, які виявлятимуть навіть одиничних збудників. Критерієм постановки діагнозу при кандидозі сечостатевих органів служить виявлення факту інтенсивного розмноження грибкових збудників.


Лікування кандидозу статевих органів

Для лікування сечостатевого кандидозу проводять заходи як місцевого, так і загального характеру. Вибір методу терапії визначається тяжкістю перебігу кандидозу. Легкі форми кандидозу статевих органів зазвичай лікуються із застосуванням місцевих препаратів, тоді як важкі форми припускають додаткове використання препаратів загальної дії.

Місцева терапія кандидозу проводиться вагінальними свічками та таблетками, мазями, що містять протигрибкові препарати: ністатин (Поліжинакс, Тержинан), клотримазол (Кандібене, Канестен, Антіфунгол, Канизон), Пімафуцин (Натаміцин), Міконазол (Гінезол 7, Кліон-Д 100, Гіно- дактарин), кетоконазолом (Нізорал).

Препарати загальної дії для лікування кандидозу приймаються всередину. З цією метою призначаються Флуконазол (Дифлюкан, Дифлазон, Флюкостат, Микосист), Ітраконазол (Орунгал).

Побічним діям більшості з названих препаратів для лікування кандидозу є придушення нормальної мікрофлори статевих органів, особливо лактобацил, у нормі виключають зростання патогенних мікроорганізмів. Для відновлення нормального балансу мікрофлори статевих органів, після курсу противогрибковой терапії кандидозу призначаються еубіотики, що включають лактобактерії (лактобактерин), або ін'єкції Солхотріховака – препарату, що містить інактивовані варіанти лактобацил.

Оскільки кандидоз вражає не тільки статеві органи, але і кишечник, в його лікуванні застосовуються вітаміни групи В, синтез яких порушується при дисбактеріозі кишечника. Також виправдано при кандидозі призначення полівітамінів («Вітрум», «Дуовіт» «Мультітабс» та ін.)

Одночасне лікування сечостатевого кандидозу проводиться всім статевим партнерам пацієнта.


Category: Венеричні захворювання

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply