Цей довідник ні за яких умов не може замінити кваліфікованого лікаря і не призначений для того, щоб в його відсутність ставити діагноз і призначати лікування. Але інформація, зібрана на цих сторінках, дуже корисна кожному, оскільки просвітництво не може принести шкоду. А обширена інформація по профілактиці допоможе уникнути багатьох хвороб.

Хвороба Крона

Хвороба Крона – хронічне захворювання шлунково-кишкового тракту запального характеру.

При хворобі Крона запальний процес розвивається у внутрішній слизовій оболонці і підслизових шарах стінки шлунково-кишкового тракту. Слизова може вражатися на будь-яких ділянках від стравоходу до прямої кишки, але найбільш часто зустрічається запалення стінок кінцевих відділів тонкого кишечнику (клубова кишка).

Захворювання протікає хронічно, з чергуванням гострих нападів і ремісій. Перші ознаки хвороби (перший напад), як правило, виникають у молодому віці – в осіб 15 – 35 років. Захворювання зустрічається однаково часто як у чоловіків, так і у жінок.

Виявлено генетичну схильність до хвороби Крона – якщо родичі прямої лінії страждають цим захворюванням, ризик його розвитку зростає в 10 разів. Якщо хвороба виявлена в обох батьків, захворювання у нащадків в половині випадків виникає раніше 20 років. Ризик розвитку хвороби Крона підвищується при курінні (практично в 4 рази), а також виявлено зв’язок захворювання з оральною контрацепцією.

Причини хвороби Крона

Причини розвитку захворювання остаточно не визначені. Згідно з найпоширенішою теорією, у розвитку хвороби Крона головна роль належить патологічній реакції імунітету на кишкову флору, їжу, що надходить до кишечнику, інші субстанції. Імунна система відмічає ці чинники як чужорідні і насичує стінку кишечнику лейкоцитами, в результаті чого виникає запальна реакція, ерозія та виразкові ураження слизової. Проте, достовірних доказів ця теорія не має.

Фактори, що сприяють розвитку хвороби Крона:

  • генетична схильність;
  • схильність до алергій і автоімунних реакцій;
  • куріння, зловживання алкоголем, лікарськими засобами;
  • екологічні фактори.

Симптоми хвороби Крона

Кишкові прояви хвороби Крона: діарея (при важкому перебігу частота дефекацій може заважати нормальній діяльності та сну), біль у животі (має різний прояв в залежності від ступеня тяжкості захворювання), розлад апетиту і зниження ваги. При вираженій виразці стінки кишечнику можлива кровотеча і виявлення крові в калі. В залежності від локалізації та інтенсивності кров може виявлятися яскраво-червоними прожилками і темними згустками. Нерідко трапляється прихована кровотеча, при тяжкому перебігу втрати крові можуть бути дуже значні.

При тривалому перебігу можливе формування абсцесів в стінці кишки і свищевих ходів в черевну порожнину, в сусідні органи (сечовий міхур, піхву), на поверхню шкіри (в районі ануса).

Гостра фаза захворювання, як правило, супроводжується підвищеною температурою, загальною слабкістю.

Позакишкові прояви хвороби Крона: запальні захворювання суглобів, очей, шкіри, печінки і жовчовивідних шляхів. При ранньому розвитку захворювання у дітей відзначають затримку у фізичному і статевому розвитку.

Діагностика хвороби Крона

Діагностику хвороби Крона здійснюють за допомогою лабораторних та функціональних досліджень. Максимально інформативні методики – комп’ютерна томографія і колоноскопія. На томограмі можна виявити свищі і абсцеси, а колоноскопія дає уявлення про стан слизової (наявність запалених ділянок, ерозій, виразок стінки кишечнику) і дозволяє при необхідності взяти біопсію. Додаткові методи діагностики – рентгенографія кишечнику з барієвою сумішшю. Можна отримати знімки як тонкого, так і товстого кишечнику – контрастна барієва суміш заповнює порожнину кишки і виявляє звуження просвіту, виразкові дефекти стінки та свищі.

Лабораторні методи дослідження: загальний аналіз крові, в якому зазначаються запальні зміни, можлива анемія, як наслідок регулярних внутрішніх кровотеч; копрограма, дослідження калу на приховану кров.

Іноді застосовують капсульну ендоскопію травного тракту – пацієнт ковтає капсулу з міні-відеокамерою і передавачем. Камера фіксує картину в травному тракті по мірі просування.

Лікування хвороби Крона

Оскільки причини захворювання невідомі, патогенетичного лікування хвороби Крона не розроблено. Терапія спрямована на зменшення запалення, приведення стану пацієнта до тривалої ремісії, профілактику загострень та ускладнень.

Лікування хвороби Крона – консервативне, проводиться гастроентерологом або проктологом. До хірургічного втручання вдаються тільки при наявності ускладнень, які загрожують життю.

Всім хворим рекомендується дієтотерапія. Призначають дієту № 4 і її модифікації в залежності від фази захворювання. Дієта допомагає зменшити прояви симптоматики – діареї, больового синдрому, а також коригує травні процеси. У хворих з хронічними запальними вогнищами в кишечнику присутні порушення всмоктування жирних кислот. Тому продукти з великим вмістом жирів сприяють посиленню діареї та розвитку стеатореї (жирний кал).

Дієта обмежує вживання продуктів, що мають подразнюючу дію на слизову оболонку травного тракту (гострі, копчені, смажені продукти, їжа з високою кислотністю), а також алкоголю, газованих напоїв, зловживання кавою. Рекомендована відмова від куріння. Застосовується дробове харчування – часті прийоми їжі невеликими порціями згідно режиму. При важкому перебігу вдаються до парентерального харчування.

Фармакологічна терапія хвороби Крона полягає в протизапальних заходах, нормалізації імунітету, відновленні нормального травлення і симптоматичній терапії.

Основна група препаратів – протизапальні засоби. При хворобі Крона застосовують 5-аміносаліцілати (сульфазалін, месазалін) і препарати групи кортикостероїдних гормонів (преднізолон, гідрокортизон). Кортикостероїдні препарати використовуються для зняття гострих симптомів і не призначаються для тривалого застосування.

Для придушення патологічних імунних реакцій застосовують імунодепресанти (азатіоприн, циклоспорин, метотрексат). Вони зменшують запалення за рахунок зниження імунної відповіді, вироблення лейкоцитів.

В якості антицитокінових засобів при хворобі Крона застосовують інфліксимаб (ремікейд). Цей препарат нейтралізує білки-цитокіни – фактори некрозу пухлин, які нерідко сприяють ерозії і виразкам стінки кишечнику.

При розвитку абсцесів застосовують загальну антибактеріальну терапію – антибіотики широкого спектру дії (метронідазол, ципрофлоксацин).

Симптоматичне лікування здійснюють антидіарейними, проносними, знеболюючими, кровоспинними препаратами в залежності від характеру симптомів і ступеня їх тяжкості. Для корекції обміну хворим призначають вітаміни і мінерали.

Хірургічне лікування показане при:
розвитку свищів і абсцесів (розтин абсцесів та їх санація, ліквідація свищів);
розвитку глибоких дефектів стінки з тривалими рясними кровотечами або при важкому перебігу захворювання, яке не піддається консервативній терапії (резекція ураженої ділянки кишечнику).

Ускладнення хвороби Крона

Ускладненнями хвороби Крона можуть бути наступні стани.

  • Виразка слизової, прорив кишкової стінки, кровотеча, вихід калових мас в черевну порожнину.
  • Розвиток свищів в сусідні органи, черевну порожнину, на поверхню шкіри. Розвиток абсцесів в стінці кишечнику, просвітах свищів.
  • Анальна тріщина.
  • Рак товстої кишки.
  • Схуднення аж до виснаження, порушення обміну внаслідок недостатності всмоктування поживних речовин. Дисбактеріоз, гіповітаміноз.

Профілактика і прогноз при хворобі Крона

На сьогоднішній день ще не розроблено способів повного вилікування від цього захворювання внаслідок того, що не з’ясовані до кінця його етіологія і патогенез. Однак, регулярна адекватна терапія загострень і дотримання дієти та режиму, лікарських рекомендацій і регулярне санаторно-курортне лікування сприяють зниженню частоти загострень, зменшення їх тяжкості та підвищенню якості життя.

Основні, ключові моменти профілактики загострень:

  • дієтотерапія, збалансованість харчування, застосування вітамінних комплексів, необхідних мікроелементів;
  • уникнення стресів, розвиток стійкості до стресів, регулярний відпочинок, здоровий режим життя, нормалізація біоритмів;
  • фізична активність (легкі фізичні навантаження знижують вплив стресів, нормалізують кишкову діяльність);
  • відмова від куріння і зловживання алкоголем.

Category: Гастроентерологія

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply