Цей довідник ні за яких умов не може замінити кваліфікованого лікаря і не призначений для того, щоб в його відсутність ставити діагноз і призначати лікування. Але інформація, зібрана на цих сторінках, дуже корисна кожному, оскільки просвітництво не може принести шкоду. А обширена інформація по профілактиці допоможе уникнути багатьох хвороб.

Булімія

Булімія – захворювання, в основі якого лежить нервово-психічний розлад, що виявляється в неконтрольованому споживанні їжі, зосередженості на їжі, калоріях, вазі.

Хворий страждає нападами невгамовного голоду, користується засобами для схуднення, приймає проносні, викликає у себе блювоту. Буліміки відрізняються заниженою самооцінкою, почуттям провини, зайвою самокритикою, мають спотворене уявлення про власну вагу.

Bulimia by LemonTequila Булімія

Важка стадія булімії призводить до різких коливаннь ваги (від 5 до 10 кг вгору і вниз), розпухання привушної залози, хронічного подразнення горла, хронічної втоми і болю в м’язах, випадання зубів.

Термін «булімія» походить від грецьких коренів «bovus» (бик) і «limos» (голод). Буквально – «бичачий голод». Ще це захворювання називають кінорексією. Булімія характеризується патологічно посиленим відчуттям голоду (буває, супроводжується слабкістю і болем в животі), яке супроводжується відсутністю відчуття насичення при прийомі їжі (поліфагія – обжерливість). Булімія є наслідком органічних або функціональних розладів центральної нервової системи (гіпоталамо-гіпофізарні порушення, епілепсія, пухлини та черепно-мозкові травми), або психічних захворювань (шизофренія, психопатії, синдром нав’язливих станів). Також булімія може розвинутися в результаті підвищеного вмісту інсуліну в крові.

В якості харчового розладу булімію стали розглядати лише у двадцятому столітті. В останні роки захворюваність на булімію, в переважній більшості випадків серед жінок, продовжує активно рости. Припускають, що цей розлад має соціальні та етнічні корені.

Булімія – одна з форм адикції (нав’язливої ідеї) по відношенню до їжі. Іншою крайньою формою нав’язливих станів, пов’язаних з їжею, є анорексія.

Найчастіше булімія, яка не пов’язана з органічними порушеннями та має психологічних характер, виникає у випадку, коли вживання їжі стає для людини фактором корекції емоційного стану. При цьому пацієнт підсвідомо намагається за допомогою зміни свідомості шляхом переїдання піти від об’єктивної реальності в суб’єктивно оцінювану, неприємну для нього, реальність. Під час спалаху негативних емоцій (гнів, злість, роздратування, страх, невпевненість тощо) людина звертається до їжі, як до способу отримати позитивних емоцій, намагається «заїсти» неприємності, витіснити погані емоції в підсвідомість. Оскільки фізіологічно прийом їжі дійсно пов’язаний з отриманням позитивних смакових відчуттів, а також з виробленням ендорфінів (гормонів щастя), відбувається ситуаційна фіксація: поїв – отримав задоволення. Людина все частіше вдається до цього способу відходу від проблем, надалі вона намагається продовжити приємні відчуття, збільшуючи час прийому їжі і та її кількість. З часом людина втрачає смакові відчуття під час їжі і концентрується на її обсязі, наповненості шлунку. Фізіологічно кровопостачання концентрується на органах травлення, і нервова діяльність погіршується, психологічно ж інтереси і увага зміщуються в бік харчових потреб.

Такий спосіб психологічного відходу від реальних проблем небезпечно привабливий своєю простотою та доступністю. Адже поїсти смачненького можна завжди, незалежно від особистих якостей, зовнішності, рівня життя – їжа доступна всім. Для осіб, схильних до пошуку легких способів вирішення психологічний проблем, залежність від їжі стає природним вибором. Булімія – психофізична залежність, оскільки має не тільки психологічне підґрунтя, а й містить в основі біологічний інстинкт тамування голоду.

Біологічна залежність розвивається тоді, коли внаслідок регулярного переїдання порушується тонкий механізм регулювання апетиту. Регуляція почуття голоду перестає ґрунтуватися на біологічних факторах (вміст вуглеводів в крові, наповненість шлунку) і стає суб’єктивною. Голод з’являється не тільки тоді, коли людині необхідна їжа, а іноді відразу після прийому їжі. Таким чином, якщо людина, яка страждає на булімію, спочатку їла тоді, коли не відчувала голоду, то з плином захворювання вона починає відчувати непереборне бажання їсти постійно – виникає біологічна залежність від їжі.

Класифікація булімії

Розрізняють:

  • первинну булімію, неконтрольоване бажання вживати їжу, постійний голод;
  • булімію, як наслідок анорексії – у анорексиків можуть виникати напади неконтрольованого переїдання з наступним почуттям провини і викликанням блювоти, а також іншими спробами очищення.

Крім того, булімія може протікати двома способами:

  • хворі після нападів обжерливості застосовують методи очищення – блювоту, проносне, клізми;
  • хворі не займаються очищенням шлунку від спожитої їжі, а намагаються контролювати свою вагу дієтами, з яких регулярно зриваються в обжерливість, після чого лише посилюють умови обмеження харчування.

Причини булімії

Причини булімії поділяються на фізіологічні та психологічні.

  • Фізіологічні причини пов’язані з органічними пошкодженнями харчового центру кори головного мозку, обмінними порушеннями (інсулінрезистентність, метаболічний синдром), гормональними розладами (гіпоталамо-гіпофізарна недостатність).

У переважній більшості випадків у клінічній практиці доводиться стикатися з булімією, що має психологічні причини.

Фахівцями відмічено, що частіше булімія розвивається в осіб, які належать до забезпечених сімей та мають схильність до претензійності і амбітності сімейних установок. В такій сім’ї у дітей часто розвивається комплекс неповноцінності, страх не виправдати надії, підвести, зганьбити сім’ю.

Спочатку люди, які страждають булімією, виглядають звичайно, але мають схильність до підвищених вимог до себе, самотності, депресивних станів. З часом їх життя починає концентруватися навколо їжі, суспільство відходить на другий план і булеміки замикаються в собі ще більше, уникаючи спілкування.

Якщо анорексію дуже просто виявити у об’єктивно схудлих осіб, то булеміки найчастіше досить довго зберігають нормальну вагу або схильні до її помірного підвищення. Булімія з потребою подальшого позбавлення від з’їденого за допомогою блювоти часто не викликає надмірного підвищення калорійності харчування (хоча практично половина спожитої їжі встигає засвоїться) і хвора людина практично нічим не виділяється. Булеміки схильні зберігати свою манію в таємниці, повідомивши її тільки дуже близьким людям.

Найчастіше нервова булімія розвивається у молодих жінок (починаючи з 13 років). Піки симптоматики припадають на вікові групи 15-16 років, 22-25 років і близько 27-28 років. До того ж, все частіше виявляються легкі форми захворювання у громадян обох статей. Нерідко булімія може стати наслідком тривалого дотримання дієти. Людина, яка довго обмежує себе в смачній улюбленій їжі, зрештою зривається.

Серед самих булеміків та їх рідних часто побутує думка, що проблеми переїдання – це проблеми нестачі вольових якостей, що хворому необхідно просто відмовитися за допомогою зусилля волі від їжі і дотримуватися суворого режиму харчування. Однак це не так.

Булімія подібна до наркоманії, тільки наркотиком виступає їжа. Самостійно хворий не може вирватися з порочного кола, з часом він втрачає почуття ситості і йому доводиться підвищувати дозу – збільшувати кількість їжі, прийоми їжі стають все частішими, доходить до того, що хворий постійно щось перекушує.

Страждаючі на булімію найчастіше віддають перевагу солодкому і мучному. По-перше, ця їжа викликає найбільше задоволення від вживання і сприяє більшому виробленню ендорфінів, по-друге, вона калорійна і сприяє значному підвищенню рівня цукру в крові, що хоч якось насичує булеміка.

Однак хворий часто усвідомлює, що він їсть занадто багато, часто відчуває провину за свою обжерливість. А негативні емоції викликають нові напади голоду – порочне коло замикається. Після нападу обжерливості у більшості булеміків виникає бажання позбавитися від поглиненого, щоб не набрати зайву вагу. Найпростіший спосіб – викликати блювоту, також вдаються до вживання проносних, роблять клізми. Як правило, мають місце спроби регулювати вагу за допомогою дієт та обмежень в їжі.

В результаті булімія приймає циклічну форму: переїдання, самоочищення за допомогою блювоти, проносне і клізм, після чого слідує період суворої дієти і новий зрив.

Як правило, мало хто із страждаючих на булімію уявляє, яким чином відбувається травлення, і не знає, що блювота після їжі не призводить до повного повернення спожитої їжі, практично половина з’їденого залишається в організмі і відправляється в кишечник, а проносне призводить до втрати рідини, але не до зниження засвоюваності калорій.

Більш того, регулярні очисні процедури є небезпечними, оскільки призводять до порушення водно-сольового балансу, подразнення слизових оболонок стравоходу, глотки. Люди, які регулярно практикують клізми, ризикують заробити проктологічні розлади. Сильне обезводнення може закінчиться смертю.

Нервова булімія вимагає комплексного підходу – хворим необхідне не тільки лікування у гастроентеролога, але й кваліфікована психотерапевтична допомога. Без корекції психічних проблем, що призвели до захворювання, лікування неможливе.

Симптоми булімії

Поведінкові ознаки:

  • вживання великої кількості їжі, погане пережовування, заковтування шматками, поквапливе поїдання;
  • після прийому їжі булемік може піти до туалету, щоб викликати блювоту;
  • замкнутий спосіб життя, прихованість, ознаки психологічного нездоров’я.

Фізіологічні ознаки:

  • часте коливання ваги – хворий то набирає вагу, то різко худне;
  • слабкість, знижена енергетика, загальне нездужання;
  • схильність до запалення горла і глотки (ангіни, фарингіти);
  • хвороби органів травлення, обмінні розлади;
  • стоматологічні захворювання як наслідок регулярної блювоти;
  • посилене слиновиділення, гіпертрофія слинних залоз;
  • дерматити, в’ялість шкіри, ознаки зневоднення.

Практично завжди хворі відмовляються помічати у себе ознаки хвороби, вважають, що проблеми харчування вони можуть вирішити за допомогою вольових зусиль.

Ускладнення булімії

  • Ускладнення з боку ротової порожнини: карієс, пародонтоз і пародонтит, руйнування зубної емалі.
  • Захриплість в результаті регулярного виклику блювоти, травми слизової верхніх дихальних і травних шляхів;
  • можливий розвиток паротиту;
  • гінекологічні розлади (порушення циклу аж до аменореї);
  • травні розлади (хронічні гастрити, ентерити, порушення перистальтики кишечнику, запалення слизової оболонки стравоходу, захворювання прямої кишки, запори, метеоризм, порушення функцій підшлункової залози та печінки);
  • ендокринні захворювання (цукровий діабет, гіпотиреоз, надниркова недостатність), метаболічний синдром, розлад водно-електролітного балансу.

Лікування Булімії

Лікування булімії завжди передбачає ліквідацію причини її виникнення. При органічних формах булімії лікують первинну патологію, при нервовій булімії патогенетичною терапією стає корекція психологічних розладів.

При лікуванні нервової булімії поєднується як індивідуальна, так і групова терапія. Нерідко хворим, які страждають від депресій, рекомендують антидепресанти. Хворим, у яких виникли ускладнення у вигляді обмінних порушень і травних розладів, рекомендуються спеціальні дієти і коригуюча лікарська терапія відповідно до наявної патології.

Зазвичай одного психотерапевтичного курсу для лікування недостатньо, терапія тривала, вимагає регулярного спостереження у психотерапевта для виключення випадів рецидиву.

В даний час в області лікування харчових розладів постійно проводяться дослідження, розробляються нові методики, підвищується ефективність лікарської допомоги хворим на булімію.

Прогноз при булімії

Прогноз при булімії пов’язаний з психологічним станом пацієнта і ефективністю лікування. При неефективності терапії та відмові від неї прогноз несприятливий – розвиваються ускладнення, зачіпається серцево-судинна система. Смерть може наступити від серцевої недостатності, розриву шлунку, внутрішніх кровотеч, а також пригнічення психіки може підштовхнути хворого до самогубства.

При регулярній терапії та виправленні психологічних розладів прогноз сприятливий. Можливе спонтанне одужання внаслідок сильних позитивних душевних потрясінь.


Category: Гастроентерологія

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply