Цей довідник ні за яких умов не може замінити кваліфікованого лікаря і не призначений для того, щоб в його відсутність ставити діагноз і призначати лікування. Але інформація, зібрана на цих сторінках, дуже корисна кожному, оскільки просвітництво не може принести шкоду. А обширена інформація по профілактиці допоможе уникнути багатьох хвороб.

Анатомія системи органів дихання

Система органів дихання складається з верхніх дихальних шляхів (носові ходи, глотка, гортань, трахея) і нижніх (бронхи, легені).

Носові ходи спереду починаються ніздрями, а ззаду відкриваються у носоглотку отворами (хоанами). Вони вистелені слизовою оболонкою.

dyhannya1 Анатомія системи органів дихання

Глотка сполучає порожнину носа з гортанню та порожнину рота зі стравоходом; вона вкрита слизовою оболонкою, у якій розташовано багато лімфатичних судин та залоз.

Гортань складається з хрящів, м’язів і зв’язок, що з’єднуються у вигляді лійкоподібної трубки, яка внизу переходить у трахею.

Трахея – трубка, в якій закладено хрящові кільця – є продовженням гортані. На рівні IV грудного хребця вона ділиться на два бронхи, які розгалужуються у вигляді гілок дерева і у термінальних відділах переходять в альвеолярну ходи легені. Внутрішня поверхня трахеї і бронхів вистелена миготливим епітелієм.

Легені – парний орган, розміщений у грудній клітці. Кожна легеня має конусоподібну форму з увігнутими нижньою і внутрішньою поверхнями. Між правою і лівою легенями розташовані серце та інші органи середостіння. На середині внутрішніх поверхонь легені є ворота, куди входять головні бронхи та крупні кровоносні судини. Кровоносні судини (легеневі артерії й вени), бронхи та розміщені біля них лімфатичні вузли утворюють корінь легені. Легені поділені на частки, причому права легеня складається з трьох часток, а ліва – з двох. Легені вкриті тонкою серозною оболонкою – плеврою.

Бронхи діляться на все менші й менші гілки. Кінцеві бронхи (бронхіоли) переходять в альвеоли, оточені сіткою капілярів. Група альвеол, що зв’язана з термінальним бронхом, утворює ацинус. Ацинус є функціональною одиницею тканини легень. Газообмін у легенях забезпечують легенева артерія й вени, а кровопостачання — бронхіальні артерії й вени.

Легені іннервуються блукаючим та симпатичним нервами. Подразнення блукаючого нерва внаслідок скорочення бронхіальних м’язів і розширення кровоносних судин спричинює звуження бронхів. Збудження симпатичного нерва зумовлює розслаблення бронхіальної мускулатури та звуження кровоносних судин.

Організм людини потребує постійного постачання кисню ззовні та видалення вуглекислоти, яка утворюється в тканинах.

Це здійснюється за допомогою дихання. Дихання складається з актів вдиху і видиху. Вдих здійснюється в результаті скорочення зовнішніх міжреберних м’язів та діафрагми. Під час вдиху ребра підіймаються догори і розходяться в обидва боки, а діафрагма опускається. Грудна клітка збільшується в об’ємі. Легені розширюються, і тиск у них знижується. Внаслідок різниці між АТ і тиском у легенях повітря засмоктується в легені, тобто відбувається вдих. Видих – це пасивний акт. Він здійснюється під час розслаблення дихальних м’язів і діафрагми. Грудна клітка зменшується в об’ємі, легені спадаються, тиск підвищується і повітря виходить назовні.

Кров, що проходить крізь гемокапіляри легень, змінює свій газовий склад внаслідок різниці парціальних тисків кисню та вуглекислого газу в альвеолярному повітрі та крові в капілярах.
Кров стає артеріальною, а вуглекислий газ із капілярів переходить в альвеоли і під час види¬ху виходить назовні.

Дихання регулюється дихальним центром, який міститься у довгастому мозку. Частота дихання у нормі становить 16-20 за 1 хв. Вона збільшується під час фізичного навантаження, підвищення температури тіла і навколишнього середовища, від хвилювання.


Category: Анатомія людини

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply